З 23 по 29 серпня в Берліні відбулася серія масштабних заходів, глибинне значення яких було визначено їхнім спільним лейтмотивом: «80 років від закінчення війни – доля повоєнних поколінь». Ініціатором і головним координатором цієї першої в своєму роді акції у федеральній землі Берлін став Уповноважений Сенату Берліна у справах російських німців, пізніх переселенців, переміщених осіб і біженців Вальтер Гаукс.

Як відомо, Перша світова війна, а також Друга світова, 80-річчя завершення якої цього року відзначається повсюдно, стали своєрідним «каталізатором» багатьох територіальних змін, у тому числі й на європейському континенті. Особливо потужно й цинічно переділ кордонів здійснював гітлерівський рейх. Згодом нові кордони Європи були встановлені країнами-переможницями, що здобули перемогу над нацистською Німеччиною.

Кожна територіальна експансія чи політико-територіальне переустроювання неминуче супроводжувалася горем, тяжкими злиднями й трагедіями мирного населення. Вони залишили незгладимий слід у житті кількох поколінь, чиї долі переплелися з історією боротьби за виживання, а пам’ять зберігає спогади про щоденний героїзм і неймовірні страждання. Знову й знову це вказує новим поколінням на крихкість і вразливість миру та цінність людського життя.

У цьому контексті вкрай важливо зробити історію цих поколінь зрозумілою для сучасників, спираючись на достовірні дані, архівні матеріали та вагомі свідчення подій того часу. Більше того — надати історичним подіям наочність, достовірність і значимість, сформувавши чітке уявлення про спільну історію кількох поколінь та визнати сувору реальність тих трагічних подій.

Саме тому основна мета проведених заходів, за задумом організаторів, — дбайливе збереження пам’яті про тяжкі випробування, що випали на долю російських німців, пізніх переселенців, переміщених осіб і біженців у повоєнні роки. Їхні долі були затьмарені депортаціями, втечею, вигнанням, насильницькими переселеннями, упередженим ставленням і втратою рідних місць проживання.

Раніше згадані концептуальні складові стали основою для різноманітних за змістом заходів, присвячених 80-річчю закінчення війни та долі післявоєнних поколінь.

Найбільш виразно й наочно задуманий сенс «Тижня пам’яті» проявився 28 серпня — у «День депортації російських німців», який відзначають у різних країнах світу та в багатьох федеральних землях Німеччини.

Щороку ця дата, пронизана трагічним відчаєм і глибоким смутком, служить гірким нагадуванням про страшні випробування, що випали на долю кількох поколінь російських німців. Водночас це день справжньої морально-етичної єдності для багатьох російських німців, репатріантів, насильно переміщених осіб, біженців і їхніх нащадків — незалежно від країни проживання сьогодні.

Як і минулого року, заходи, присвячені «Дню депортації російських німців», відбулися в урочистій обстановці у Червоній ратуші Берліна (Rotes Rathaus). У них взяли участь Правлячий бургомістр Берліна Кай Вегнер, члени Сенату Берліна та Палати представників Берліна (AGH Berlin), а також численні представники окружних адміністрацій, відомств, творчої інтелігенції, ділових кіл і громадських організацій, суспільно-політичних об’єднань.

Це стало черговим очевидним знаком небайдужого та шанобливого ставлення до долі старшого покоління російських німців, а також свідченням зваженого підходу столичної влади до ролі сучасних російських німців, пізніх переселенців, переміщених осіб і біженців у німецькому суспільстві.

Того ж дня відбулася урочиста пам’ятна церемонія покладання вінків на території паркового кладовища Марцана (Parkfriedhof Marzahn) до «Пам’ятного каменя» російським німцям, які загинули та постраждали під час депортації 1941 року й на роботах у «Трудовій армії».

«Тиждень пам’яті» завершився 29 серпня в церкві Святого Хреста (Heilig-Kreuz-Kirche) великим концертом, що відзначався щирістю та духовною глибиною виконавської майстерності учасників. Це, без сумніву, торкнулося найпотаємніших почуттів багатьох глядачів.

Під час проведення зазначених заходів вдалося поставити кілька запитань В. Гауксу.

BERLIN24: У чому особлива риса «Тижня пам’яті», пов’язаного з долями післявоєнних поколінь?

В. Гаукс: Насправді їх досить багато. Але найочевидніше й, мабуть, головне — це те, що це перший захід такого роду в Берліні. У ньому взяли участь різні організації та об’єднання російських німців, пізніх переселенців, переміщених осіб і біженців. Разом. Незважаючи на всі відмінності у передумовах їхнього виникнення під час історичних процесів минулих років. За це хочу висловити їм щиру подяку й визнання.

BERLIN24: Чому ж у попередні роки не проводилися заходи в такому форматі? Усе обмежувалося акцією 28 серпня, «Днем депортації російських німців».

В. Гаукс: Плід має дозріти, перш ніж його зірвуть (сміється). А якщо серйозно — потрібен був час для всебічного усвідомлення й цілісного колективного розуміння того, що післявоєнна доля кількох поколінь цих категорій населення з усіма трагедіями, труднощами, стражданнями, позбавленнями, постійними заборонами та обмеженнями — у багатьох аспектах дуже й дуже схожа.

BERLIN24: Що було складним у цьому плані?

В. Гаукс: Виявилося, що все не так просто, як здавалося спочатку. Адже значущу роль у такому процесі завжди відіграє наявність належних і надійних ресурсів, різних за змістом. У цьому контексті хочу відзначити, що основна підтримка у розумінні задуму заходів і практична допомога були надані особисто від Правлячого бургомістра Берліна, з боку низки сенаторів столиці, від відповідних Управлінь Сенату Берліна, адміністрацій міських округів, численних громадських організацій і духовенства столиці. За що я їм безмежно вдячний.

BERLIN24: Яке головне послання цих заходів 2025 року?

В. Гаукс: Зберегти непохитну впевненість і віру в те, що пам’ять про трагічні випробування, які випали після війни на долю російських німців, пізніх переселенців, переміщених осіб, біженців і невинних жертв, не згасне в серцях майбутніх поколінь, а світлі спогади про загиблих рідних і близьких, друзів і земляків не підуть у небуття. По суті, заходи, проведені в рамках Тижня колективної пам’яті у 2025 році, є об’єктивним і знаковим вираженням солідарності, внутрішнього усвідомлення, громадянської відповідальності й причетності до подій минулих років, а також відображають зацікавленість кожного учасника у вирішенні ще наявних проблем у зазначених груп населення.

BERLIN24: Бажаємо успіхів на цій ниві!

В. Гаукс: Дякую!